До Дня вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та політичних репресій.
Події, які зруйнували життя…
Репресії, які торкнулися кожного…
Злочин, який залишив слід на довгі роки…
Трагедія, яку неможливо пробачити…
Жертва, яку маємо пам’ятати…
19 травня студенти 346 групи провели онлайн-захід присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та політичних репресій. Презентації, які підготували студенти безпрецедентно стосувалися теми та вшанування пам’яті людей, які пережили цей кошмар наяву. У них докладно було зображено тогочасне реальне життя та події, що жорстоко перевернули цей світ догори дригом. Самі назви презентацій кажуть за себе: “Жертви політичних репресій”, “Минуле з гірким присмаком”, “Повернення правди”. В них були документи і записи очевидців та істориків з доданням відповідних зображень, які підтверджують тортури та репресії, що застосовувались до мирного населення.
Документальна передача “Будинок” Слово”, яку передивилися студенти, показала реалії жорстокого життя, коли, здається, неможливо уявити, що наші предки жили в таких умовах. Комунізм, який був “ідеальною системою” понад століття, вражає своїм числом постраждалих в цифрі 10 мільйонів осіб. Кожна людина, кожна особистість, яка потрапила у цю стражденну цифру провела своє життя в концтаборі, в депортації, у в’язниці, не пережила геноцид, голод і терор. Знаючи свою подальшу долю і не мати можливості щось виправити чи змінити було найбільшим страхом. В той час навіть дихати мали під наглядом, тому що
будь-який протест або неправильні дії могли призвести до невиправних наслідків. Письменники, художники, композитори, громадські діячі відстоювали свою точку зору, підтримували закону про українську мову, захищали громадян, просували українську культуру, боролися за права та рівність, але ці відчайдушні кроки коштували багатьом з них життя…
Ми пам’ятаємо та вшановуємо щороку ці подвиги, які зробили великий вклад у наше майбутнє. Вони передали нам у спадок національну єдність, патріотизм, державну мову і культуру, світове визнання, безцінні творчі роботи і найголовніше — результат їхньої вікової боротьби. Проте, злочин, який понад 80 років тому скоїли лиходії, на жаль, і наразі є актуальним. Держава терорист росія, вдалася до тих самих методів з єдиною ціллю — зруйнувати життя нашого народу, викорінити нашу ідентичність та зтерти з лиця землі нашу батьківщину. Вже більше року ми захищаємо нашу Україну від брудних рук окупанта, який зазіхає на долю нашої держави. Історія повторюється, хоча не мала ніколи знову… Вони безжалісно позбавляють життя наших людей, спустошують нашуземлю і забирають наших дітей. Українські захисники та захисниці відчайдушно відстоюють кордони нашої батьківщини. Вони є тими, завдяки кому, ми мирно спимо уночі, бо вони тримають небо. Їм ми вклоняємося низько до землі.
Важливо пам’ятати, яку ціну заплатили наші предки, щоб ми були там, де ми є зараз. Якими цінними були ті миті життя проведені зі сім’єю під мирним небом, якою бажаною була мова, якими важкодоступними були книги, якою тихою була культура, якими рідними були домівки і яким дорогоцінним був хліб. Ми дякуємо та вшановуємо тих, хто зробив для нас неможливе. Пам’ятаємо минуле та пишемо майбутнє!
СЛАВА УКРАЇНІ!